Довгий час Роман вважався зниклим безвісти. Рідні чекали на звістку, сподівалися і до останнього вірили у його повернення. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили загибель Захисника.

Роман Гарагатий народився 29 травня 1976 року у Змієві. Рідне місто було місцем, де він зростав, навчався, знаходив друзів, звідки починав свій життєвий шлях.

Навчався Роман у Зміївському ліцеї №1. Після дев’ятого класу вступив до Харківського автодорожнього технікуму, а згодом продовжив навчання у Харківському автодорожньому інституті.

Працював на різних підприємствах. Був у його житті й період служби у правоохоронних органах – Роман працював дільничним у селі Таранівка.

У 2008 році він створив сім’ю. Разом із дружиною виховували доньку.

17 лютого 2023 року Романа мобілізували до лав Збройних Сил України. Він служив командиром стрілецького взводу, мав звання старшого лейтенанта. За сумлінну службу та виконання бойових завдань був неодноразово відзначений нагородами.

16 червня 2025 року поблизу населеного пункту Одрадне Волноваського району Донецької області Роман Гарагатий загинув під час виконання бойового завдання.

Від того дня він вважався зниклим безвісти. Для його родини почалися довгі місяці очікування. Кожна звістка могла стати тією, на яку так чекали. Кожен день залишав надію.

Але війна забрала Романа назавжди.

Сьогодні він востаннє повернувся до рідного Змієва.

Провести Воїна в останню путь прийшли його рідні та близькі, представники влади, друзі, побратими, земляки. Схиляючи голови перед домовиною Захисника, громада віддала останню шану людині, яка стала на захист України та до кінця залишилася вірною військовому обов’язку.

У Романа залишилися дружина Олена та донька. Для них ця втрата – біль, який неможливо виміряти словами. Для Зміївської громади – ще одне ім’я земляка, яке назавжди вписане у нашу пам’ять про ціну боротьби за Україну.

Дякуємо Роману за захист рідної землі.

Вічна пам’ять і вічна шана Захиснику України.

Спочивай з миром, Воїне.