Старший солдат, старший кулеметник (бронеавтомобіля) 3-го зенітного ракетного відділення 3-го зенітного ракетного взводу 1-ї зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Воїн, який до останнього подиху залишався вірним Українському народові та військовій присязі.

Олександр народився 5 лютого 1996 року у Змієві. Навчався у Зміївському ліцеї №1, закінчив музичну школу, згодом – Харківський політехнічний інститут. Пройшов строкову службу, у 2019 році підписав контракт із ЗСУ, брав участь в Операції об’єднаних сил, отримав статус учасника бойових дій та був неодноразово відзначений військовими нагородами.

Повномасштабне вторгнення він зустрів на бойовій позиції. Чесно і відповідально виконував свій обов’язок. Захищав своїх рідних, свою громаду, свою країну.

16 лютого 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новопідгорне на Дніпропетровщині, Олександр загинув. Йому було лише 30.

Попереду було ціле життя. 20 липня 2024 року він створив сім’ю. Разом із дружиною виховував маленьку донечку. Люблячий чоловік і син, турботливий батько, надійний друг, щирий і світлий чоловік – таким він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.

Для громади Олександр – приклад гідності, мужності й внутрішньої сили. Для України – її вірний син і Захисник.

Зміївська міська рада висловлює щирі співчуття родині, близьким, побратимам. Розділяємо ваш біль. Немає слів, які здатні загоїти цю рану. Але є наша спільна пам’ять, вдячність і шана.

Світла пам’ять і вічна слава Герою Олександру!