Два роки рідні жили надією. З 18 лютого 2024 року Сергій вважався зниклим безвісти. На жаль, нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше – воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади та односельці. 

Сергій Зубко народився 17 липня 1973 року в селі Таранівка. Тут пройшло його дитинство, тут він навчався у місцевій школі. Згодом здобув фах у Харківському радіотехнічному училищі, а також професію механіка-водія в Ізюмській технічній школі. Після строкової служби працював на залізниці, а понад десять останніх років – на заводі «Турбоатом» стропальником 6-го розряду.

Він був люблячим батьком, турботливим сином і надійною опорою для своєї родини.

З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій без вагань став на захист України. 25 березня 2022 року його було зараховано до лав Збройних Сил України. Служив рядовим, стрільцем-санітаром у складі 92-ї окремої штурмової бригади. Захищав рідну Харківщину, а згодом виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

Тепер він назавжди повернувся додому.

Світла пам’ять про Сергія Зубка житиме у серцях рідних, побратимів та всіх, хто знав і поважав його.

Щирі співчуття родині, близьким і друзям Героя.

Вічна пам’ять і слава Захиснику України.