28 червня 1996 року о 9 год. 18 хв. Верховною Радою України було ухвалено головний державний кодекс законів та зареєстровано єдине і до сьогодні свято, зафіксоване в даному ж збірнику – День Конституції України. Прийняття людських прав, власне повноцінного життя громадянина дало змогу людям оцінити свій реальний соціальний стан та можливості, надані їй державою. Проте, на першому місці, все ж таки, захист, який лежить на плечах діючої влади, адже прийняття Конституції відбулося аж на п’ятий рік після проголошення незалежності, відтак Україна стала останньою пострадянською державою, що прийняла власний кодекс законів.
На сьогодні ми можемо спостерігати ситуацію, коли свято, до того ж державне, трансформується в бувалу книгу з полиці бібліотеки. Вона не лежить під тягою книжкового пилу, адже має дійсно корисний статус, проте відкривається книга одного єдиного дня задля постанови пріоритетів: відкриваємо сторінку, акцентуємо увагу на максимально серйозній речі та закриваємо. Чим же відрізняється День Конституції України від серйозної книги з бібліотеки?.. 28 червня велика кількість громадян України про державне свято можуть дізнатися з ранкової порції новин або почути від сусіда, якщо пощастить. В будь-якому випадку, існує проблема, що полягає в відсутності організації дійств, присвячених святу. Оскільки День Конституції України вкладає в себе схвалення збірки законів, якщо говорити просто, то концертна тематика, до прикладу, є не на 100% коректною, попри те, що більшість дійств державних та недержавних свят України супроводжується концертами, оформленому в класичному стилі (річ йде про сам факт виступу виконавця перед людьми, що можна відмітити як так званий «класичний концерт», незважаючи на його сучасність). Щодо висвітленого державного свята, то більш коректною була б організація «живого зв’язку» з представниками влади та ознайомлення з різного роду предметами законодавчого характеру (екскурсії до державних установ тощо).
З іншого ж боку, державних та недержавних дійств достатньо багато, тож висловлювати переваги кожного та акцентувати увагу на цьому не зовсім коректно. Проте, все ж таки, звертаючись до переваг, то варто пам’ятати, що переоцінити значення цієї події неможливо, адже будь-які надбання людини, її соціальний статус, захист, можливості та багато іншого основані на Конституції як тримача соціальних прав громадянина. Річ йде про значущість події як факту, тобто без пафосу та перебільшень. Тож, щоб запобігти «запилення книги», слід звертати увагу, в першу чергу, на значимість події та реалізацію проведення дійств. Для прикладу можна звернутися до інших країн світу та зазначити цікаві факти:
- В Бельгії День Конституції – це свято «три в одному», адже поєднує в собі, власне, День Конституції разом з Днем незалежності та Днем народної єдності. В Брюсселі у цей день проводиться військовий парад, а в інших містах, зокрема в Генті, можна завітати на фестиваль танців;
- В Норвегії це свято відзначається наступним чином: колони людей в національних костюмах збираються на центральну площу столиці, дійство супроводжується духовним оркестром. Після чого королівська сім’я вітає присутніх з балкона королівської резиденції;
- В Іспанії до дня Конституції існує так звана «легка традиція» - влаштовується день відкритих дверей у нижній палаті парламенту, коли будь-який бажаючий може відвідати зали законодавчих зборів.
Відповідно до прикладів, під час проведення заходів до Дня Конституції держава демонструє свою відкритість до народу, що несе за собою закріплення довірливих стосунків – безперечно позитивний результат. Подібного роду дійство було б коректно практикувати саме в Україні, у надскладний час, що символізувало б зацікавленість влади щодо думки народу, довіри та захисту, тим паче тоді, коли пересічний українець, що проживає в державі з дня проголошення незалежності, жодного разу не бачив президента вживу. Власне, на це варто звертати увагу, адже глава народу, в першу чергу, являється його слугою, тож великий відсоток успіху, при таких умовах, полягає саме в візуальному сприйнятті влади, яка виступає символом захисту, задоволенням потреб та вище сказаних чинників.
Автор:
Артем Листопад