Актуально

Зміївська міська рада доводить до відома  роботодавців, що найбільш результативною формою соціального діалогу, яка впливає на рівень і якість життя працівників, є укладання та виконання колективних договорів і угод. Основні завдання колективно-договірної роботи на 2026 рік (при укладенні галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів) ) та домагатися їх реалізації під час укладення, внесення змін та доповнень до колективних договорів та угод.

Рекомендовані положення для включення у колективні договори у сфері трудових відносин та продуктивної зайнятості в умовах воєнного стану:

1. заходи щодо запобігання масовим звільненням працівників з ініціативи роботодавця на підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, з урахуванням Меморандуму про співпрацю між Федерацією роботодавців України і Федерацією професійних спілок України та Угоди про співробітництво на рівні Харківської області;

2. гарантування збереження робочих місць для мобілізованих працівників та осіб, що тимчасово перебувають у відпустках без збереження заробітної плати;

3. виконання робіт власними силами підприємства, замість залучення сторонніх організацій, за умови наявності технічної бази та необхідних спеціалістів, а також економічної доцільності;

4. мінімізація понаднормової роботи та суміщення професій, планування робочого часу таким чином, щоб уникати перевантаження працівників; забезпечення оплати понаднормових годин та компенсацій у випадках неминучого суміщення професій;

6. обмеження укладення строкових трудових договорів, прийому на тимчасову роботу, сумісництва та безпідставного переведення працівників із безстрокових договорів на контракти;

7. сприяння працевлаштуванню ветеранів війни, демобілізованих працівників та осіб з обмеженими можливостями;

8. підтримка професійного розвитку працівників, які повернулися після відпустки по догляду за дитиною, шляхом організації навчальних програм, курсів перепідготовки та адаптаційного періоду;

9. заборона використання незадекларованої праці, підміни трудових договорів цивільно-правовими угодами та виплати заробітної плати в обхід законодавства та положень колективного договору;

10. регулювання аутсорсингу, залучення сторонніх працівників для виконання робіт, із забезпеченням інформування профспілки та, у разі передбачення колективним договором, погодження такого використання (Законодавство України не містить прямої вимоги щодо обов’язкового погодження роботодавцем використання аутсорсингових послуг із профспілкою. Проте, це питання може бути врегульоване колективним договором або галузевою угодою. Відповідно до Кодексу Законів про працю України, якщо аутсорсинг впливає на умови праці, скорочення персоналу або зміну трудових функцій, роботодавець зобов’язаний інформувати працівників. Закон України «Про колективні договори і угоди» передбачає, що якщо у колективному договорі закріплено обов’язок роботодавця погоджувати аутсорсинг із профспілковою організацією, така вимога стає обов’язковою. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» гарантує профспілкам право отримувати інформацію про умови праці та ініціювати переговори з цього питання, водночас профспілка може потребувати економічного обґрунтування, якщо вважає, що аутсорсинг може негативно вплинути на права працівників. Крім того, Закон України «Про соціальний діалог» передбачає проведення консультацій між роботодавцями та профспілками з трудових відносин. Отже, якщо колективний договір не містить спеціальних положень про необхідність погодження аутсорсингу, роботодавець не зобов’язаний  цього робити);

11. матеріальні гарантії при звільненні, зокрема залежно від стажу роботи, а також додаткові компенсації при звільненні у зв’язку зі скороченням;

12. погодження графіків роботи та змінності працівників з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);

13. недопущення необґрунтованого встановлення неповного робочого дня. У разі тимчасових фінансово-економічних труднощів скорочення робочого часу допускається на період не більше трьох місяців з оплатою відповідно до законодавства, але не менше мінімальної заробітної плати;

14. погодження посадових інструкцій працівників з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) там, де це передбачено колективним договором або галузевими угодами (відповідно до законодавства України, обов'язок погоджувати посадові інструкції працівників з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) не є загальним правилом. Проте в окремих галузях або на підприємствах це може бути передбачено відповідними угодами або внутрішніми документами);

15. визначення обсягів та строків професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, а також необхідного фінансування на їх здійснення відповідно до потреб підприємства (не рідше одного разу на 5 років);

16. планування заходів для збереження трудового потенціалу, включаючи заходи щодо зниження професійного вигорання, підтримки стабільності умов праці та створення безпечного робочого середовища;

17. інформування профспілки про всі зміни, що можуть впливати на умови праці, права працівників або соціально-економічні гарантії, та забезпечення можливості участі у відповідних комісіях і переговорах.

У сфері оплати праці :

Соціальні стандарти на 2026 рік збільшені  відповідно до Закону України від 3 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»:

        Стаття 7. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць -
3 209 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

       дітей віком до 6 років – 2 817 грн;

       дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 грн;

       працездатних осіб – 3 328 грн;

       осіб, які втратили працездатність - 2 595 грн;

Стаття 8. Мінімальна заробітна плата:

у місячному розмірі – 8 647 грн;

у погодинному розмірі - 52 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлюється в розмірі 1 600 грн.

Стаття 9.  Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

для працездатних осіб - 60 відсотків;

для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків;

для дітей - 145 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" у 2026 році не збільшується.

Війна вплинула на всі сфери життєдіяльності України, у тому числі на трудові відносини, які зазнали відповідних змін.

15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносин працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану. Закон не позбавляє працівників доплат, надбавок, премій та інших гарантій в оплаті праці. Водночас окремі норми Закону розширюють права роботодавців, що може впливати на розмір та своєчасність виплати заробітної плати.

Слід визначити основні зобов’язання роботодавця щодо:

- затвердження переліку та розмірів доплат, надбавок та інших виплат, що не можуть бути нижчими за визначені законодавством, Генеральною та галузевими (міжгалузевими) угодами (діють до укладання нових);

- збереження середнього заробітку під час перебування працівників в укритті, якщо цей час припадає на робочий;

- підвищення оплати праці осіб, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури та підприємствах, що забезпечують їх функціонування у регіонах бойових дій;

- регулювання порядку та строків виплати заробітної плати, забезпечення її першочергової виплати перед іншими платежами та контроль за недопущенням заборгованості. У разі виникнення заборгованості роботодавець зобов’язаний вживати оперативних заходів щодо її погашення та визначати умови виплати додаткових компенсацій у разі несвоєчасної або неповної виплати;

- обов’язкове погодження з первинною профспілковою організацією будь-яких пропозицій щодо зміни існуючої системи оплати праці та включення узгоджених позицій до колективного договору. Для альтернативних систем оплати праці (безтарифна тощо) встановлюється мінімальна оплата за кваліфіковану працю не нижче тарифної ставки робітника І розряду, визначеної генеральною або галузевою (міжгалузевою) угодою;

- погодження з профспілковою організацією графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати та забезпечення можливості контролю за їх виконанням (в українському законодавстві немає прямої норми, яка зобов’язує роботодавця надавати профспілковій організації графіки погашення заборгованості із виплати заробітної плати, але профспілкова організація має право запитувати таку інформацію. Крім того, цей обов’язок може бути закріплений у колективному договорі);

- надання права працівникам призупиняти виконання трудових обов’язків у разі наявності заборгованості із заробітної плати до повного її погашення із збереженням заробітку;

- строк виплати відпускних — працівникам за весь час відпустки зарплата повинна бути виплачена до початку відпустки (не пізніше ніж за три дні);

- збереження оплати праці при переведенні на дистанційну роботу;

- встановлення підвищеного розміру доходу, що підлягає індексації, або зниження порогу індексації у порівнянні з мінімальними значеннями, визначеними законодавством;

- оплата надурочних робіт під час відрядження відповідно до ст. 106 КЗпП у разі встановлення на підприємстві збільшеного графіка робочого часу;

- забезпечення взаємодії з органами влади та організаціями роботодавців щодо реалізації права працівників на повну та своєчасну оплату праці;

- громадський контроль профспілок за додержанням вимог законодавства про працю та виконанням договірних гарантій, зокрема щодо своєчасності та повноти виплати заробітної плати.

Нагадуємо!

До заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру не включаються:

доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, зокрема за використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів;

доплати за роботу в нічний та надурочний час;

виплати за роз’їзний характер робіт;

премії до святкових та ювілейних дат (ст. 3-1 Закону  України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95);

виплати, нараховані у поточному місяці за минулі періоди у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу або виявленням помилок (лист Мінсоцполітики від 17.05.2017 № 1452/0/101-17).

Працівникам, які працюють за режимом неповного робочого часу або не виконали місячної норми праці, мінімальна заробітна плата визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

На замітку: мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) не може бути меншим за прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року — 3328 грн.

Мінімальні гарантії в оплаті праці внутрішніх сумісників забезпечуються окремо: за основним місцем роботи та за сумісництвом, оскільки це різні трудові договори, юридично не пов’язані між собою.

Нагадуємо!
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX повернуто проведення індексації грошових доходів населення, тобто поновлено дію:

Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (від 03.07.1991 № 1282-XII);

Порядку проведення індексації грошових доходів населення (Порядок від 17.07.2003 № 1078).

Індексація грошових доходів проводиться, якщо поріг індексу споживчих цін перевищує 103%. За 2025 рік інфляція становила 8,0%.

Увага!
Індексація є частиною мінімальної заробітної плати, тобто частиною тих виплат, які зараховуються до дотримання мінімальних гарантій з оплати праці.

                         У сфері охорони праці та здоров'я

З початком повномасштабної збройної агресії російської федерації тисячі працівників втратили можливість працювати у безпечних і здорових умовах праці. Значно зросла кількість нових, у тому числі смертельно небезпечних, чинників практично в усіх галузях економіки.

Упродовж тривалого періоду воєнних дій внутрішні резерви багатьох підприємств, особливо об’єктів критичної інфраструктури, були вичерпані, що унеможливлює спрямування коштів на охорону праці в необхідному обсязі та негативно впливає на забезпечення працівників належними, безпечними і здоровими умовами праці.

                Питання, яким слід приділити особливу увагу:

1. забезпечення працівників належними та безпечними умовами праці відповідно до вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, з обов’язковим щорічним виділенням коштів на заходи з охорони праці у розмірі не менше ніж 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік, або в більшому обсязі — якщо це передбачено нормами Галузевої чи Територіальної угоди (які діють до укладення нових);

2. на період дії воєнного стану — забезпечення під час виконання трудових обов’язків своєчасного оповіщення працівників про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій (далі — НС); спільно з профспілкою затвердження Плану дій у разі НС; забезпечення працівників, зокрема осіб з інвалідністю, відповідними укриттями або організація можливості перебування в укриттях за межами підприємства, установи чи організації; регулярне проведення навчань і тренувань. У разі виникнення НС — забезпечення евакуації працівників та надання їм, за потреби, домедичної і психологічної допомоги;

3. розроблення за участю сторін колективного договору Плану комплексних заходів щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, аваріям і пожежам, із визначенням необхідних обсягів і джерел фінансування та забезпеченням повної реалізації таких заходів;

4. створення та утримання належних виробничих і санітарно-побутових умов у обсягах, не менших, ніж передбачено чинним законодавством, а також встановлення за рахунок роботодавця додаткових умов — за обов’язковим погодженням сторонами колективного договору;

5. придбання, комплектування, видачу та утримання за рахунок роботодавця спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального та колективного захисту з урахуванням фактичних небезпек і ризиків, а також забезпечення працівників мийними, знешкоджувальними та дезінфікуючими засобами в обсягах не менших, ніж передбачено законодавством. За необхідності, на період дії воєнного стану, забезпечення працівників (особливо на територіях активних бойових дій) додатковими засобами захисту, зокрема від наслідків бойових дій, хімічних і радіаційних аварій (шоломи, каски, бронежилети, протигази, респіратори тощо);

6. забезпечення наявності та зберігання у загальновідомих і доступних місцях аптечок домедичної допомоги з необхідним набором медикаментів і кровоспинних засобів, зокрема турнікетів, а також систематичне проведення їх інвентаризації відповідальними особами у присутності представника профспілки;

7. організація відповідно до графіку або за ініціативи профспілок навчання та/або тренінгів з надання домедичної допомоги, протимінної безпеки, пожежної безпеки тощо з підтвердженням практичних навичок під час симуляційних тренувань;

8. вжиття спільно з профспілкою заходів щодо психосоціальної підтримки працівників шляхом (залежно від обставин і можливостей): розроблення та реалізації програм психосоціальної підтримки на робочому місці; профілактики професійного вигорання; подолання негативних наслідків воєнної агресії; проведення конфіденційних консультацій і тренінгів; функціонування «пунктів відновлення»; реалізації політики запобігання мобінгу та булінгу; навчання методам управління стресом і базовим навичкам надання першої психологічної допомоги; організації та/або фінансування культурних, освітніх і відновлювальних заходів;

9. забезпечення на період дії воєнного стану проведення у встановленому порядку атестації новостворених робочих місць за умовами праці з обов’язковим залученням представників профспілок. За рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, дозволяється вважати чинними та використовувати результати атестації робочих місць, проведеної до введення воєнного стану, протягом його дії та шести місяців після припинення або скасування. У разі неприйняття такого рішення — забезпечити проведення чергової або позачергової атестації у встановленому порядку;

10. за результатами атестації робочих місць — розроблення та реалізація заходів з поліпшення умов праці, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а до їх усунення — забезпечення працівників пільгами і компенсаціями не меншими, ніж передбачено законодавством і колективними договорами, а також встановлення додаткових виплат за рахунок роботодавця у разі потреби;

11. надання матеріальної та/або натуральної допомоги працівникам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, утриманцям і членам сімей загиблих працівників, а також працівникам чи членам їхніх сімей, житло яких зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій;

12. сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю, ветеранів війни, демобілізованих осіб та створення для них адаптованих і/або пристосованих робочих місць;

13. проведення спільно з представниками профспілок не рідше одного разу на рік аналізу причин і обставин настання інцидентів, нещасних випадків та професійних захворювань з метою розроблення заходів щодо їх запобігання;

14. забезпечення виплати працівникові вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору з власної ініціативи у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю та охорону праці або умов колективного договору, а також у випадках підтвердженого судом мобінгу (цькування), у розмірі, передбаченому колективним чи трудовим договором, але не менше ніж тримісячний середній заробіток.

З питань соціального захисту працюючих

В умовах війни, які значною мірою негативно впливають на рівень життя працівників, рекомендується задіяти всі можливі механізми для недопущення згортання раніше встановлених норм і зобов’язань у частині соціальних гарантій працівників.

Рекомендується включати до колективних договорів положення щодо:

- вжиття роботодавцями та профспілковими організаціями заходів із збереження документів і відомостей про трудову діяльність працівників (у тому числі спеціальний стаж), заробітну плату, сплачені страхові внески тощо, зокрема шляхом передачі відповідних документів до архівних установ у передбачених законодавством випадках, а також сприяння працівникам в оформленні документів, необхідних для призначення пенсій та інших страхових виплат;

- зобов’язання роботодавця щодо прискорення внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників з паперових трудових книжок та інших документів, що підтверджують страховий стаж (навчання, проходження служби тощо);

- зобов’язання роботодавця щодо своєчасного та повного внесення до Реєстру застрахованих осіб відомостей, необхідних для призначення пенсій (у тому числі на пільгових умовах) та страхових виплат, а також постійного контролю за правильністю таких даних з метою уникнення проблем з автоматичним формуванням електронних листків непрацездатності;

- відрахування коштів на рахунки виборних органів первинних профспілкових організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірі не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці, із визначенням періодичності таких перерахувань;

- розроблення та затвердження як додатка до колективного договору Положення про оздоровлення та відпочинок працівників і членів їхніх сімей, у тому числі дітей, із залученням усіх можливих джерел фінансування, зокрема щодо забезпечення функціонування оздоровчих закладів, створення безпечних умов перебування в них, недопущення поширення інфекційних захворювань, підвищення якості оздоровчих і відпочинкових послуг, а також недопущення погіршення умов оздоровлення дітей шляхом скорочення тривалості змін у дитячих оздоровчих закладах;

- забезпечення надання матеріальної та/або натуральної допомоги працівникам, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань, утриманцям та членам сімей загиблих на виробництві, а також працівникам, житло яких зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій;

- запровадження системи медичного страхування працівників;

- надання додаткових порівняно із законодавством трудових і соціально-побутових пільг (додаткові оплачувані відпустки, пільги за вислугу років, вихідна допомога, виплати у зв’язку з виходом на пенсію, компенсації витрат на придбання ліків, твердого палива, оплату житлово-комунальних послуг тощо);

- надання жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей з інвалідністю, відповідних пільг щодо режиму та оплати праці (скорочена тривалість робочого часу із збереженням оплати праці, надання додаткового оплачуваного дня відпочинку тощо), а також сприяння їх професійній підготовці та підвищенню кваліфікації;

- забезпечення соціального захисту донорів, ветеранів праці та війни, учасників бойових дій, які працюють або працювали на підприємствах, а також надання допомоги та фінансової підтримки ветеранським організаціям підприємств, установ і організацій;

- проведення заходів із профілактики захворювань, зокрема шляхом забезпечення працівників і членів їхніх сімей оздоровленням та санаторно-курортним лікуванням з частковою або повною оплатою його вартості, з метою зменшення рівня тимчасової та стійкої непрацездатності;

- підтримку сімей, які втратили одного з батьків, опікунів або піклувальників дітей, у тому числі внаслідок участі в ООС (АТО) та/або під час дії воєнного стану;

- обов’язок роботодавця у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану письмово повідомити працівника про вихід на роботу не пізніше ніж за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору;

- здійснення заходів із підтримки ментального здоров’я працівників, зокрема осіб з інвалідністю, працівників із фізичними та психічними порушеннями, осіб, які пережили обстріли, втрату близьких або майна, а також повертаються до роботи після травматичних подій;

- здійснення заходів щодо запобігання мобінгу та цькуванню, зокрема стосовно працівників з інвалідністю та працівників із психосоціальними порушеннями.

Також рекомендується передбачити зобов’язання роботодавця щодо:

- безоплатного та своєчасного перерахування відповідним профспілковим організаціям утриманих із заробітної плати членських профспілкових внесків на підставі письмових заяв працівників — членів профспілки;

- безоплатного надання приміщень для роботи профспілкових комітетів та проведення зборів працівників із забезпеченням необхідних умов (обладнання, зв’язок, опалення, освітлення, прибирання, охорона, транспорт);

- надання членам виборних профспілкових органів та особам, які здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про працю, необхідної інформації та можливості безперешкодного доступу до робочих місць членів профспілки;

- збереження середньої заробітної плати за учасниками культурно-масових і спортивних заходів на період їх проведення;

- забезпечення здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці членами виборних профспілкових органів незалежно від форми власності підприємства.

Обов’язково: у колективному договорі слід визначити порядок призупинення або зупинення дії окремих його положень, перелік форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), механізм контролю за виконанням умов колективного договору. У разі їх невиконання — ініціювати колективні трудові спори.

Зверніть увагу: загальні збори (конференція) трудового колективу можуть проводитися в онлайн-форматі з використанням технічних засобів зв’язку (частина перша статті 22 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Норма тривалості робочого часу в Україні в 2026 році

Відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Зазначена норма є граничною і не може бути збільшена ані колективними, ані трудовими договорами.

Норми тривалості робочого часу визначаються окремо для кожного календарного року, при цьому законодавством не встановлено єдиної річної норми тривалості робочого часу. До початку повномасштабної збройної агресії такі норми щороку розраховувалися та доводилися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці.

На період дії воєнного стану законодавчо затверджені норми тривалості робочого часу фактично не встановлюються. При визначенні норми тривалості робочого часу в цей період слід ураховувати частину шосту статті 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», якою передбачено незастосування окремих норм КЗпП, що впливають на розрахунок робочого часу.

Зокрема, на період дії воєнного стану не застосовується стаття 73 КЗпП України, якою визначено святкові та неробочі дні, що безпосередньо впливає на розрахунок норми робочого часу.

Для працівників об’єктів критичної інфраструктури, підприємств оборонного сектору та сфер, що забезпечують життєдіяльність населення, тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень відповідно до законодавства.

Перенесення вихідних і робочих днів за рішенням роботодавця.

Починаючи з 24 грудня 2023 року, у статті 67 КЗпП України запроваджено частину четверту, якою, відповідно до Закону України від 22.11.2023 № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», передбачено можливість перенесення вихідних та робочих днів, за винятком випадків, прямо встановлених КЗпП, відповідно до положень трудового та/або колективного договору.

№ з/п	Показники	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12	Усього за 2026 рік
1	Кількість календарних днів	31	28	31	30	31	30	31	31	30	31	30	31	365
2	Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
3	Кількість вихідних днів	9	8	9	8	10	8	8	10	8	9	9	8	104
4	Кількість днів, робота в які не проводиться	9	8	9	8	10	8	8	10	8	9	9	8	104
5	Кількість робочих днів	22	20	22	22	21	22	23	21	22	22	21	23	261
6	Кількість днів, що перебувають святковими та неробочими, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Норма тривалості робочого часу в годинах при:
7	40-годинному робочому тижні	198	160	198	176	210	176	184	210	176	198	189	184	2259

Щодо сплати єдиного соціального внеску

Ставку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яку сплачує роботодавець, залишено на рівні 22 %.

Як і в попередньому році, у разі нарахування заробітної плати або допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі меншому за мінімальну заробітну плату, нарахування єдиного соціального внеску здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Якщо такі доходи нараховані страхувальником, який не є основним роботодавцем, єдиний внесок нараховується на фактичний розмір доходу незалежно від його величини.

До відома: мінімальний страховий внесок у 2026 році становить
1 902,34 грн за ставки 22%, особи з інвалідністю – 727,21 грн за ставкою 8,41%.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб

Ставка податку на доходи фізичних осіб залишена на рівні 2018 року та становить 18%. Прогресивна шкала оподаткування не застосовується.

Ставка військового збору становить 5% від нарахованої заробітної плати.

Умови повідомної реєстрації колективного договору

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 768 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року № 115 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».

Зазначеними змінами спрощено процедуру повідомної реєстрації колективних договорів.

1. На повідомну реєстрацію подається один примірник колективної угоди (договору), змін і доповнень до неї разом із додатками та супровідним листом.

На вибір сторін угоди (договору), залежно від їх можливостей, передбачено три способи подання документів до органу, який здійснює реєстрацію:

- оригінал паперового документа з прошитими та пронумерованими сторінками;

- оригінал електронного документа з накладеними на нього кваліфікованими електронними підписами;

- електронна копія оригіналу паперового документа (скан-копія), засвідчена кваліфікованою електронною печаткою.

2. Орган, який здійснює повідомну реєстрацію, не має права: відмовляти у реєстрації; повертати документи на доопрацювання; витребувати додаткові документи; встановлювати додаткові вимоги до оформлення документів.

З метою інформування заінтересованих осіб орган, який здійснює реєстрацію, оприлюднює:

• реєстр колективних угод (договорів), змін і доповнень до них;
• тексти колективних угод (договорів), змін і доповнень до них;
• рекомендації щодо приведення угоди (договору) у відповідність до вимог законодавства (у разі їх наявності);
• перелік підприємств, установ та організацій, для яких є обов’язковими положення колективної угоди (за умови подання такого переліку сторонами угоди).

Важливо! Тексти колективних договорів, змін і доповнень до них оприлюднюються за винятком інформації з обмеженим доступом, визначеної сторонами відповідно до законодавства або за їх рішенням.

3. Орган, який здійснює реєстрацію, письмово інформує суб’єкта подання про факт повідомної реєстрації угоди (договору), змін і доповнень до них. При цьому орган реєстрації не робить жодних написів на поданому примірнику та не повертає його сторонам.

Повідомна реєстрація здійснюється протягом 14 робочих днів з дня подання документів.

На допомогу. Пам’ятаємо!

(Не)оподатковувана матеріальна допомога у 2026 році

Об’єкт оподаткування	Звільнена від оподаткування сума	Оподаткування суми, понад звільнену від оподаткування
Нецільова благодійна допомога (в грошовій або натуральній формі) (пп. 170.7.3 ПКУ)	4 660 грн (на рік)	Із суми перевищення утримують 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору (у разі надання допомоги в натуральній формі до суми перевищення застосовується натуральний коефіцієнт). Платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги
Благодійної допомога на відновлення втраченого майна, житлові, соціальні та побутові потреби та інші потреби відповідно до  переліку, визначений постановою КМУ від 26.11.2014 № 653, що виникли у платників податку, визначених пп. 165.1.54 ПКУ (пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ)	річна сума в межах 4 323 500 грн

(Не)оподатковувані подарунки та призи у 2026 році

Об’єкт оподаткування	Звільнена від оподаткування сума	Оподаткування суми, понад звільнену
Подарунки (у тому числі призи переможцям і призерам спортивних змагань) надані в натуральній формі протягом одного місяця	2 161,75 грн	Із суми перевищення утримуються 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору із застосуванням натурального коефіцієнта.
Подарунки та призи у грошовій формі	Не передбачено

Сума добових звільнена від оподаткування у 2026 році

Кому виплачують	Гранична сума добових у відрядженні
	по Україні	за кордон
Працівникам госпрозрахункових підприємств	864,70 грн*	80 євро*, **
Державним службовцям та працівникам підприємств, установ і організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджету	300 грн	залежно від країни відрядження***

* Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ у зазначених розмірах є неоподатковуваним доходом працівника (це стосується також державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджету). Виплата добових у більшому розмірі не заборонена, однак сума перевищення підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

** За офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, у розрахунку за кожен день відрядження.

Показники для бронювання працівників

Показник	Сума, грн
Зарплатний критерій для встановлення критичності (розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників підприємств, установ, організацій за останній календарний місяць (МЗП х 2,5) (пп. 6 п. 2 Критеріїв та порядку № 76)	21 617,50
Сума нарахованої заробітної плати заброньованого військовозобов’язаного працівника критично важливого підприємства (МЗП х 2,5) (п. 8 Порядку № 76)	21 617,50

Трудові штрафи з 1 січня 2026 року

Вид порушення	Розмір штрафу, грн
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)	86 470 за кожного працівника 259 410 – у разі повторного порушення
Оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві
Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі	25 941
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці	17 294 за кожного      працівника
Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, яких залучають до виконання обов'язків, передбачених законами про військовий обов'язок, про альтернативну службу, про мобілізацію	34 588
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю (крім перевірок, зазначених нижче), створення перешкод у її проведенні	25 941
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування й сплати єдиного внеску та податків	138 352
Перевищення встановленої ст. 211 КЗпП допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи	25 941
Інші порушення трудового законодавства	8 647 – за кожне порушення 17 294 – у разі повторного порушення

Мінімальні суми аліментів у 2026 році

Категорія осіб, для яких нараховуються аліменти	Розмір аліментів, грн
Для дітей віком до 6 років	1 408,50
Для дітей віком від 6 до 18 років	1 756
Для дітей віком від 18 до 23 років	1 664

Допомога по безробіттю у 2026 році

Показник	Розмір, грн
Максимальний розмір допомоги по безробіттю на місяць (ч. 5 ст. 23 Закону про страхування від безробіття)	12 970,50 (на час воєнного стану – 8 647 грн, п. 33 р.VIII Закону про страхування від безробіття)
Допомога на поховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні (її виплачують особам, які здійснювали поховання) (ч. 1 ст. 29 Закону про страхування від безробіття)	6 485,25 грн (8 647 грн х 75%)

Обмеження, які застосовують під час застосування Закону про соцстрахування

Показник	Обмеження, грн
Лікарняні, декретні та допомога на поховання
Мінімальна сума декретних, у разі початку декретної відпустки у 2026 році (ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування)	8 647 грн
Максимальна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованих осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менш як шість місяців (ч. 4 ст. 12 Закону про соцстрахування), якщо страховий випадок почнеться у 2026 році	Лікарняні нараховують із фактичної зарплати, але не більше суми, обчисленої із 8 647 грн Контроль через обмеження середньоденного заробітку: 284,07 грн (8 647 : 30,44) – п. 5 Порядку № 1266
Максимальна сума допомоги по вагітності та пологах застрахованої особи, яка протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менш як шість місяців (ч. 4 ст. 12 Закону про соцстрахування), якщо страховий випадок почнеться у 2026 році	Декретні нараховують із фактичної зарплати, але не більше 17 294 грн (8 647 х 2) Контроль через обмеження середньоденного заробітку 568,13 грн (8 647 х 2 : 30,44) – п. 5 Порядку № 1266
Максимальний розмір лікарняних та декретних у розрахунку на місяць (ч. 3 ст. 17 та ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування)	172 940 грн
Максимальна величина середньоденної зарплати для нарахування лікарняних та декретних у 2026 (п. 4 Порядку № 1266)	5 681,34 грн (172 940 : 30,44)
Мінімальний розмір допомоги на поховання застрахованої особи (конкретний розмір має визначити ПФУ), крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві	4 100 грн (наразі встановлено  більше за мінімальний показник – 2 595 грн)
Виплати за страхуванням від нещасного випадку
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати за страхуванням від нещасного випадку на виробництві (ч. 1 ст. 36 Закону про соцстрахування)	34 588 грн (8 647 х 4)
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому за страхуванням від нещасного випадку на виробництві у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності (ч. 1 ст. 36 Закону про соцстрахування)	8 647 грн
Розмір, із якого визначають одноразову страхову виплату відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, якщо право потерпілого на страхову виплату настало у 2026 році (ч. 2 ст. 36 Закону про соцстрахування)	60 529 грн (8 647 х 7)
Допомога у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві (виплачується сім’ї потерпілого):
одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, якщо право потерпілого на страхову виплату настане у 2026 році;	345 880 грн 647 х 40)
одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого (ч. 5 ст. 36 Закону про соцстрахування) якщо право потерпілого на страхову виплату настане у 2026 році	69 176 грн (8 647 х 8)
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника (ч. 7 ст. 36 Закону про соцстрахування), якщо право на страхову виплату настане у 2026 році	60 529 грн (8 647 х 7)

В Рекомендаціях враховані норми:

• Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;
• Закону України «Про колективні договори і угоди»;
• Закону України «Про оплату праці»;
• Закону України «Про охорону праці»;
• Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;
• Закону України «Про зайнятість населення»;
• Закону України «Про господарські товариства»;
• КЗпП України;
• Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• Закону України від 21.08.2025 року № 4582-ІХ «Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
• Генеральної угоди на 2019-2021 роки (діє до укладання нової);
• Територіальної Угоди на 2021-2023 роки (діє до укладання нової);
• Постанови Виконкому Об'єднання профспілок Харківської області від 12.12.2025 року № В-6-1 «Про підсумки колдоговірної кампанії у 2025 році та завдання на 2026 рік».